ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТРЕС І ТРАВМА

 
Стрес у нашому житті присутній майже постійно – тільки його рівень може бути вищим або нижчим. Наприклад, ми відчуваємо стрес, коли прокидаємося, якщо мало спали також відчуваємо стрес, коли сперечаємося з друзями та колегами.
Школа і робота також є стресовими. Все це повсякденні стресові ситуації. Однак цей стрес необхідний нам, щоб жити, рухатися вперед і виживати за звичайних умов він мобілізує.
pixabay.com
Визначення психологічної травми, згідно з міжнародною класифікацією, – це переживання смерті або загрози життю, серйозної шкоди або сексуального насильства одним або кількома з наступних способів:
• безпосереднє переживання травматичної події;
• спостереження за подіями, що сталися з іншими (свідками чи спеціалістами, які прибувають на місце злочину);
• усвідомлення того, що травматична подія вплинула на члена сім’ї або близького друга у формі смерті або загрози життю (раптова).
pixabay.com
 
Завдяки такому визначенню розуміємо, що іноді достатньо побачити чи почути щось, що може нас сильно налякати (наприклад, новини в Інтернеті чи соціальних мережах). Коли ми слухаємо і читаємо, ми також виступаємо в ролі свідків і можемо постраждати.
ТИПОВІ ФАЗИ ТРАВМАТИЧНОЇ КРИЗИ – ПІД ЧАС ПРОЖИВАННЯ ТРАВМАТИЧНОЇ ПОДІЇ
1. Шок. Гостра фаза триває від кількох годин до кількох діб. Характеризується втраченим відчуттям реальності; людина втрачає контакт з оточенням, може проявляти дивну поведінку або мати дивні судження. Часто пізніше людина не пам’ятає про цю фазу і іноді переживає паратравматичну дисоціацію.
2. Реактивна фаза. Усвідомлення того, що сталося, повертається повільно, але не повністю. Емоційні реакції можуть поступово посилюватися, і тому люди часто стримують свої емоції, що дуже шкідливо. Згодом, невиражені емоції, все одно знайдуть вихід — наприклад, у вигляді хвороби.
Також можуть спостерігатися: часткове сприйняття реальності, відчуття пригніченості, а іноді й схильність до самознищення – вживання алкоголю та наркотиків.
3. Фаза усвідомлення. Відновлюється відчуття реальності, активізується когнітивне мислення. Йде процес розуміння причин і пояснення того, що сталося, і спроби розібратися в цьому. Важливо навести лад у світосприйнятті, подолати почуття провини і поступово відходити від подій минулого.
4. Переорієнтація та адаптація. Прийняття втрати (втрата в широкому сенсі – наприклад, втрата безпеки, власності, статусу, ілюзій, планів), відновлення самооцінки та впевненості в собі. Нові стосунки стають можливими та актуальними.
 
 
Незважаючи на те, що більшість з нас однаково реагують у стресових ситуаціях, ми не повинні забувати, що всі ми унікальні в своєму роді. Відповідно, наша реакція може відрізнятися від реакції інших.
pixabay.com
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ФІЗІОЛОГІЧНИМИ ПРОЯВАМИ: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З НАШИМ ТІЛОМ?
Зазвичай у стресових ситуаціях в нашому організмі відбуваються специфічні реакції. Тому, спостерігаючи за тим, що відбувається з нашим тілом, ми можемо краще зрозуміти свої емоції та реакції на стресову подію.
Деякі реакції організму:
• неприємне відчуття в шлунку
• напруга м’язів; нездатність розслабитися та почуватися в безпеці
• прискорене серцебиття
• труднощі з диханням; дихання стає коротким, поверхневим і прискореним
• тремтіння тіла, тремтіння ніг, рук і
• відчуття втоми та слабкості у всьому тілі
Важливо усвідомлювати, що це нормальні/природні реакції людини на ненормальну, надзвичайну ситуацію.
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПСИХОЛОГІЧНИМИ ПРОЯВАМИ: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З НАШИМИ ЕМОЦІЯМИ?
         Стрес і травматичні події можуть викликати неспокійні, неприємні спогади та сни про те, що сталося. Ми можемо стати нервовими, дратівливими, постійно наляканими і тривожними. Багато людей починають поводитися надзвичайно обережно, постійно пильнують в передчутті чогось поганого. Деякі починають погано спати, не можуть зосередитися, мають проблеми з пам’яттю, не хочуть робити навіть те, що раніше робили із задоволенням.
        Ми часто відмовляємося про це говорити або навіть не хочемо думати про те, що сталося. Однак спогади вперто «застряють» в наших головах. Нав’язливі, песимістичні думки посилюють тривогу, почуття провини і безпорадність.
ЩО МОЖЕ ДОПОМОГТИ В ПОДОЛАННІ НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНИХ ПОДІЙ?
Незважаючи на те, що у нас у всіх різні нервовІ системи – в одних – стабільніші, у інших – більш чутливі, в стані постійного стресу нам усім потрібно частіше, ніж у повсякденному житті, користуватися тим, що нам допомагає.
        По-перше, бути терпимими до своїх страждань. Не звинувачувати себе в тому, що можете бути дратівливі або маєте проблеми зі сном.
         По-друге, дуже важливо контролювати все те, що можна контролювати, спробуйте дотримуватися хоча б частини свого розпорядку дня: мийте голову, приймайте душ; пийте багато води і намагайтеся їсти, навіть якщо вам не хочеться, робіть щоденні дрібниці зі звичайного життя.
        По-третє, тримайтеся своїх соціальних та родинних ролей: батьки, син/дочка, дружина/чоловік, працівник, громадянин тощо.
         По-четверте, коли стрес оселяється у тілі, ви можете впоратися з ним, прийнявши гарячий душ, а ще краще співаючи чи голосно розмовляючи. Не стримуйте емоції, випускайте те, що всередині.
pixabay.com
Для кращого процесу відновлення та адаптації психологи рекомендують:
• знайти емоційно стійку людину, яка вміє слухати;
• контактувати з родичами, знайомими та друзями;
• використовувати спеціальну підтримку: молитви, ритуали;
• звернутися за доступною допомогою: психологічною, медичною, групи підтримки.
Крім того,дуже важливо обмежити відстеження повідомлень, фільтрувати вміст, який ви переглядаєте, і робити все, що допомагає стабілізуватись.
У стані постійного стресу нам потрібно використовувати те, що допомагає нам більше, ніж у звичайному житті. Завдання кожного – взяти на себе відповідальність за свій психічний стан.
 
 
        Автор: Olena Kopchyk
Спеціалістична сімейна клініка району Вавер міста Варшави —є огранізаційним підрозділом м. ст. Варшави, що працює для жителів Варшави.